“Екосистема без дельфінів зруйнується”: експерт розповів, як запобігти катастрофі

Гольдин

Дослідити всю акваторію Азовського та Чорного морів досі не вдавалося через організаційні та політичні труднощі. Також неможливо було встановити точну кількість тварин усіх видів. Проте цього року українські дослідники взяли участь у великому авіаційному обліку, що організувала і реалізувала Єврокомісія в межах її стратегічної морської директиви.

Зооварта поспілкувалася з головним учасником обліку від України, кандидатом біологічних наук та провідним науковим співробітником Інституту зоології НАН України Павлом Гольдіним про вивчення морських ссавців та збереження китоподібних у Чорному та Азовському морях, про чинники, які впливають на популяцію дельфінів та як покращити екологічну ситуацію морів.

Чому збереження китоподібних в Чорному та Азовських морях є важливим на сьогодні?

Китоподібні – кінцеві хижаки в екосистемі, тому від добробуту китоподібних залежить весь стан всієї екосистеми, тобто китоподібні – це верхівка трофічної піраміди, трофічної мережі в усій морській екосистемі, яка балансує. Тобто, якщо ми прибираємо верхівку цієї піраміди, то сиплеться вся екосистема.

Для пересічних громадян, незрозуміло, яким чином популяція дельфінів впливає на них. Поясніть, чому вона є важливою?

Якщо в морі не буде дельфінів то не буде й риби, яку споживають люди, тобто відбудеться дисбаланс у всіх стадах риб, якщо не буде риби то не буде чого їсти пересічним громадянам.

Ви нещодавно брали участь у Emblas project. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це за проєкт і як він відбувався?

Emblas project – це міжнародний проєкт, який фінансується Програмою розвитку ООН. За участі Європейської комісії, у ньому приймають участь декілька причорноморських країн, в тому числі Україна. Проект присвячений моніторингу екологічного стану Чорного моря в цілому. Тобто в ньому досліджуються не тільки  живі організми, а досліджуються в тому числі хімічні сполуки, гідрохімічні і гідрофізичні параметри, а також сан біорізноманіття Чорного моря, і в тому числі серед інших організмів і дельфіни. 

Я був залучений тільки в тих діях, які передбачають моніторинг дельфінів. І в рамках цього моніторингу ми зробили судновий облік чисельності популяції дельфінів в територіальних водах України. Це не все Чорне море, а тільки наша прибережна смуга північно-західного Причорномор’я. Також у нас був спеціальний проєкт, інший, який називається ”Цинопс” і це теж міжнародний проект, який фінансується Єврокомісією і він вже був присвячений спеціально моніторингу китоподібних по всьому Чорному морю, тобто там брали участь Болгарія, Румунія, Туреччина. Ми провели інший, авіаційний облік за допомогою малих літаків, це був облік чисельності у всьому Чорному морі. Тобто ми одночасно провели облік дельфінів у територіальних водах України, судновий в рамках Emblas, і авіаційний – у всьому Чорному морі в рамках “Цинопс”.

Чи є якісь аналогічні методи за кордоном, наскільки взагалі цей метод є ефективним і наскільки його варто використовувати і надалі розвивати?

Це загальноприйнятий метод, який був розроблений на прикладі Північної Європи та Північного моря, де проводиться авіаційний облік раз на 10 років. Тобто в них з 90-х років було вже 3 таких авіа обліки. Для нас, Чорного моря, це перший облік.

Що ви зараз можете сказати про популяцію дельфінів в Чорному та Азовських морях, які результати моніторингу?

Зараз ще тривають підрахунки результатів обліку, але на що я можу звернути увагу, у нас є 3   види китоподібних, це афаліна, звичайний дельфін та морська свиня, кожен з них представлений кількома популяціями або субпопуляціями. В кожній з цих популяцій є своя динаміка. Наразі ми можемо сказати, що звичайний дельфін у нас відноситься до вразливих видів, а морська свиня та афаліна до загрожувальних видів (тобто тих, які перебувають під загрозою вимирання).

Павло Гольдін та експерти Зооварти

Зрозуміло, що на популяцію дельфінів впливають багато чинників: це і екологія, евтрофікація, забруднення водойм пластиком, нестача їжі, однак через браконьєрство гине набагато більше тварин. На Вашу думку, наскільки браконьєрство загрожує популяції дельфінів?

Перш за все проблема є в тому, що морські свині, вони дуже вразливі до потрапляння в рибальські сітки, тому вони випадково гинуть у рибальських сітках, які ставлять на рибу. Звичайно, ніхто не хоче спеціально ловити морських свиней, але ставлять сітки, наприклад, на камбалу-калкана або ставлять браконьєрські сітки на осетра і так туди потрапляють дельфіни. І, звичайно, ці рибалки, які ловлять законно, вони переймаються цим питанням і роблять те щоб   дельфіни до них не потрапляли, браконьєри ж нічим не переймаються, тому вони ставлять свої сітки на осетра і туди потрапляють тисячі морських свиней в Чорному морі щорічно.

А які основні способи боротьби з браконьєрством Ви можете виділити?

Те що ми зараз пропонуємо в рамках проекту, який веде МБО «Екологія Право Людина» – це розробка нормативних актів, які сприятимуть добробуту дельфінів. Наша ідея полягає в тому, що ми маємо перш за все підтримувати законний промисел, тобто зменшувати економічну базу   для браконьєрства, надавати місцевим мешканцям якісь альтернативи для законного заробітку. І перш за все, це промисел шкідливих інвазійних видів колонізували Чорне море в останні десятиріччя та які наносять значну шкоду всій екосистемі, перш за все, це молюск рапана. Наразі в Україні зростає промисел рапани, та ми вважаємо за необхідне підтримати цей промисел, бо це призведе, перш за все, до оздоровлення екосистеми і, друге, як я вже сказав, рибалки приходять від браконьєрства до виловлювання рапанів, і це дуже добре.

А ще важливий момент, які методи боротьби з вимиранням морських ссавців активно використовують за кордоном?

Головний підхід – це збереження морських екосистем та створення морських охоронюваних районів та морських заповідних акваторій. Наразі існують дуже великі морські заповідні акваторії, наприклад, в Антарктиці. Маленькі акваторії існують в більшості розвинутих країн. Зараз йде мова про те, щоб розширити межі національного природного парку Джарилгацький,

Чому важливо розширювати межі національного природного парку і навіщо потрібно це робити?

Дуже   важливо, щоб нас оточувала природа, а не тільки техногенні ландшафти.Оскільки від   цього залежить якість людського життя, його тривалість, захворюваність і все таке інше. Тобто людині комфортно, коли поруч з нею є ліс, гори чи море, а не тільки міста та поля.

Ще стосовно евтрофікації, який рівень зараз в Чорному та Азовському морях? Та як запобігти збагаченню водойм біогенними елементами чи, іншими словами, озелененню водойм?

Історично для північно-західної частини Чорного моря властива висока продуктивність. Природна евтрофікація у нас була завжди, але зараз людство розвивається, розвивається сільське господарство, розвиваються міста, людство продукує дуже багато органічних речовин і це все зливається в річки, а з річок в море. Тому найефективніший спосіб – контролювати продуктивність моря та зберігати його на природному рівні, вести контроль над стоками, стічними водами з міст і сільського господарства. І цим мають перейматися всі країни, які розташовані не берегах річок.

Дельфіни Чорного моря

Як Ви оцінюєте екологічну ситуацію Чорного та Азовського морів та які можливі кроки Ви бачите для її покращення?

Загалом ситуація неоднозначна, але фахівці кажуть, що у довгостроковій перспективі ситуація покращується у порівнянні з тим що ми мали 20-30 років тому. Тобто екосистема Чорного та Азовського морів була в дуже глибокій депресії протягом 80-х 90-х років. І зараз відчувається поліпшення у порівнянні з тим що ми мали 20 років тому.

А з чим це пов’язано, як Ви вважаєте?

Депресія була пов’язана з декількома факторами однозначно, це було знищення живих ресурсів, перевилов риби, зокрема зменшення популяції дельфінів, які, як я вже казав, на початку, впливають на усю популяцію риб, а також інвазія чужорідних видів, зокрема рапани та реброплава мнеміопсиса. Остання інвазія призвела до скорочення, наприклад, запасів хамси в декілька сотень раз, що підірвало всю трофічну базу для всієї екосистеми, ну і також це були роки підйому промисловості, це був скид хлорорганічних пестицидів та інших шкідливих речовин забруднення. Наразі, морська екосистема сама по собі адаптувалась до цих негативних впливів і її стан він гірший за той, що був 50 років тому, але відбувається якась адаптація до цього стресу.

Зараз йде мова про те, щоб запобігти потраплянню і загибелі дельфінів у межах встановления пінгерів, або спеціальних світлових обмежувальних засобів? А наскільки ці засоби є ефективними, та чи знаєте ви про таке використання в іноземних країнах, і що Ви можете сказати про них?

Це дуже цікавий засіб, і він ефективно працює принаймні у декількох випадках: це залежить від конкретного виду та конкретного регіону та від змісту звуків, які є в цих пінгерах. Наразі можна сказати, що пінгери успішно використовують і Північному та Балтійському морях. Зараз треба досліджувати та адаптувати цю технологію для Чорного моря та підбирати пінгери та звук в них так, щоб це ефективно працювало у нас.

На сам кінець, які першочергові дії потрібно зробити, аби вирішити проблеми, які сприяють загибелі китоподібних у Чорному та Азовському  морях?

Перш за все, це створення морських охоронюваних районів та природоохоронних територій та гармонізація законодавства для того, щоб покращити законний промисел та зменшити базу браконьєрства.

А є наразі певні напрацювання про внесення змін до законодавства, якщо так, то які?

Наразі Міжнародна благодійна організація «Екологія Право Людина» працює над проектами   цих змін, це не тільки законодавство, а ще й регуляторні акти. Наразі ще тривають громадські та експертні обговорення, але загалом це спрямоване на те, щоб зробити законодавство менш заплутаним та більш прямим, щоб воно було чесне, відкрите та зрозуміле, щоб його було легко виконувати.

Павло Євгенович Гольдін народився 1978 року. Кандидат біологічних наук (2006), український зоолог, палеонтолог, провідний науковий співробітник Інституту зоології НАН України. Галузь наукових інтересів — біологія морської свині та дельфінів Чорного, Азовського, Середземного морів, а також викопні види китоподібних.

Читайте також

Біля берегів Тасманії загинули понад 400 китів

Починаючи з понеділка біля берегів австралійської Тасманії загинули понад 380…

Читати повністю >

В Україні хочуть запровадити платну реєстрацію домашніх тварин

Верховна Рада України хоче зобов’язати всіх власників тварин присвоювати їм…

Читати повністю >

У США хлопчик зібрав понад 300 тисяч доларів на бронежилети для поліцейських собак

Брейді Снаковський разом із мамою заснували фонд Brady’s K9 Fund…

Читати повністю >
btn-up