Як вирішувати проблему безпритульних тварин в Україні

Кожен день вийшовши на вулицю ми бачимо бездомних тварин, їх настільки багато, що ми вже почали вважати це за норму. Але все ж  —  це проблема, до речі дуже актуальна проблема, адже її ніхто не вирішує.

З кожним роком в Україні стає все більш актуальною проблемою безпритульних тварин. Дана проблема виникла в середині 90-х років минулого століття. Відтоді ситуація дещо виправилася, коли стало актуально підбирати бездомних тварин і утримувати їх в квартирах. Але одночасно з цим в нашій країні не існує ніяких обмежень з розведення собак і кішок, не проводиться облік вихованців і власникам не встановлено отримувати обов’язкову ліцензію на розлучення домашніх тварин. Ці три аспекти створюють прибутковий ринок по збуту товарів і послуг для тварин, який вкрай вигідний як зооіндустрії, так і корупційним колам, тому їм на руку підтримувати проблему в невирішеному стані.

Крім цього, головна причина того, чому на вулицях так багато бездомних тварин – відсутність законодавства, яке могло б регулювати ці процеси і не дозволяло людям робити аморальні вчинки стосовно тварин.

– розповіла сайту« Сегодня »засновниця і керівник притулку для тварин« Сіріус »Олександра Мезинова.

«В Україні дійсно багато бездомних тварин. У всіх країнах цим питанням займаються на державному рівні. У нас, на жаль, ситуація не під контролем, влада не вважає важливим це питання. У багатьох країнах віддають перевагу гуманного вирішення питання безпритульних тварин. Існують програми врегулювання чисельності гуманними методами, які писалися, тестувалися довгі роки спільно з зоозахисними, кінологічними, ветеринарними організаціями. У багатьох країнах вони працюють успішно, зараз це приходить в Україну. Є вже кілька міст, які почали працювати за цими програмами і у них відразу стало видно прогрес. Серед усіх міст лідирує Львів, вони практично вирішили проблему з бездомними тваринами, у них прозора робота комунального підприємства, вони багато в чому змінили свідомість львів’ян, в місті практично немає безпритульних собак »,

Комунальних притулків в Україні дуже небагато, а ті, які є, знаходяться в жалюгідному стані і можуть вмістити в себе всього кілька десятків тварин. Так, найбільший притулок – це «Сіріус», який знаходиться недалеко від Києва, в селі Федорівка. Керівниця «Сіріуса» говорить, що за місяць до них в середньому потрапляє 40 собак і 16 котів, а ось сім’ї знаходить набагато менше тварин – 10 собак і 8 котів.

Істотно ускладнює ситуацію й те, що в Україні не проводиться адекватна і повномасштабна реєстрація як домашніх, так і безпритульних тварин. Через це назвати точні цифри і оцінити масштаб проблеми досить складно. Зараз реєстрацією тварин займається тільки волонтерська організація Аnimal Id Info. Так, за останніми даними, в Житомирі було зареєстровано 1810 бездомних тварин, 40,4% яких стерилізовані, у Вінниці тисяча вісімсот шістдесят п’ять і 15,1% стерилізованих, в Сумах +1665 і 7,4% стерилізованих, в Дніпрі цей показник взагалі досягає 4963 тварин з яких тільки 12,3% стерилізовані. У Запоріжжі – 2975, в Миколаєві – 4899, в Чернігові – 904.

Для вирішення проблеми безпритульних тварин в Україні потрібно:

• прийняття відповідного закону, який забезпечить захист прав тварин;
• просвіта населення про всі положеннях, права і покарання за халатне поводження до тварин;
• обов’язкова стерилізація або отримання власником ліцензії на збереження тваринами в незмінному вигляді і на його подальше спаровування;
• організація притулків і вилову бездомних тварин;
• обов’язкове отримання ліцензії на право володіння твариною;
• впровадження та оптимізація сучасних методів швидкого пошуку втраченого вихованця;
• контроль і обмеження чисельності тварин у одного власника;
• максимальне зниження ціни на продаж бездомної тварини з притулку, а також популяризація ідеї такого придбання вихованця у населення;
• введення обов’язкового адміністративного покарання за недотримання правил;
• ведення статистики, для контролю і виявлення проблем.

Висновки

Таким чином, в Україні дійсно відсутня законодавча база щодо захисту прав тварин, але навіть коли закони приймуть, людям важливо розуміти, що тварини – це не речі. Чомусь у нас звикли вважати, що викинути на вулицю маленьких кошенят – це, практично, добру справу, адже ти їх не вбив. Однак такі кошенята навряд чи проживуть більше кількох діб, якщо не потраплять в руки волонтерів або просто тих, кому небайдужа їхня доля.

Автор: Владислав Левченко, колишній працівник зоопарку, екоактивіст, зоозахисники з 10 річним стажем.

“Пишу про тварин, їх світ і життя”.

Фото 1, Фото 2, Фото 3.