Захист риби в Україні – боротьба з браконьєрством

С каждым годом вылов рыбы в Украине растет

Риба – це дуже корисний і необхідний продукт для щоденного вживання в їжу, але чи думали ми хоч раз, як ловлять рибу, і чи не порушують закон люди, які роблять це цілий рік? Давайте ж поговоримо про захист риби в Україні, і про боротьбу з браконьєрством.

Рибальство – основне джерело коштів для існування і фактор продовольчої безпеки людей. За даними установ ООН, аквакультура, тобто вирощування і заготівля водних організмів, включаючи рибу, молюсків, ракоподібних і водні рослини – розвивається найшвидшими темпами серед усіх галузей харчової промисловості. Разом з тим серед фактів і цифр, які говорять про стрімке зростання виробництва продукції аквакультури у всьому світі, можуть загубитися інші, страшні статистичні дані, які вказують на те, що основні світові запаси риби перебувають під загрозою, причому дедалі більшу небезпеку для них представляють перевилов риби і погіршення стану навколишнього природного середовища. Це стосується і України.

В Україні контроль над дотриманням правил рибного лову здійснюється на державному рівні. Вся нормативно-правова база, що стосується рибного господарства, охорони водних біоресурсів, використання водойм, а також правил спортивної та аматорської риболовлі знаходиться на сайтах Державного агентства рибного господарства України, а також Головного управління охорони водних біоресурсів.

Терміни заборони в Україні на риболовлю в різних регіонах і областях можуть істотно відрізнятися, однак у більшості регіонах сезонний нерестовий період визначається термінами з 1 квітня по 30 червня. І в цей час дозвіл на використання плавальних засобів мають тільки органи, що займаються охороною водойм.

У більшості регіон України з 1 квітня по 30 червня вилов риби заборонений, через нерест.
У більшості регіон України з 1 квітня по 30 червня вилов риби заборонений, через нерест.

У місцях нересту заборонено проводити видобуток будматеріалів та вибухові роботи. Під суворою забороною рибальські змагання і підводне полювання. Наказом про встановлення заборон на вилов водних біоресурсів обмеження на риболовлю в першу чергу знімається з річок, потім водосховищ. Останніми після нересту для риболовлі відкриваються озера, стариці і притоки.

Незалежно від сезонних обмежень, в законі визначено перелік знарядь лову, який заборонений при будь-яких умовах і відноситься до браконьєрським. Рибаку загрожує неминучий штраф, якщо в своєму арсеналі він використовує: бредень; вентерь; доріжку; острогу; парашут; павук; перемет самоловних; самодером; віконниці мережу; екран.

Неприпустимо використання вибухівки і отруйних речовин, акумулятора і підвищувального трансформатора, які завдають значної шкоди рибному господарству, вбиваючи рибу в радіусі багатьох десятків метрів. Сам того не підозрюючи, рибалка може порушити правила риболовлі, якщо його улов перевищить добову норму на одну людину.

Рибалці за порушення закону можуть загрожувати значні штрафи, адже їх розміри значно зросли з 2013 року. Якщо раніше максимальна сума штрафу за вилов занесеного в Червону книгу веслоноса – гібрида осетрових – становив 510 грн., То сьогодні його розмір зріс до 2550 грн.

Величина штрафу залежить, перш за все, від оцінки збитку, заподіяного незаконним виловом або знищенням одного екземпляра водних біоресурсів, який коливається від одного (17 грн.) до 150 неоподатковуваного мінімуму доходів. Наприклад, за одного карася чи окуня доведеться заплатити 17 грн. Щука обійдеться в усі 340 грн.

І якщо за незначні порушення правил лову риби загрожує адміністративний штраф, то серйозні порушення закону з застосуванням заборонених лову з нанесенням великої шкоди рибному господарству загрожує кримінальна відповідальність.

І так, розглянемо, які можуть бути штрафи по адміністративних порушеннях:

  1. За порушення правил рибного лову, виписаний штраф буде варіюватися від 34 до 170 грн. Якщо Ви посадова особа від 170 до 510грн.
  2. За грубе порушення правил рибальства (використання електрики, вибухівки або отруйних речовин, або використання промислових споряджень лову, без дозволу на промисел) передбачений штраф від 340 до 680 грн. Для посадових осіб від 510 до 850 грн. З конфіскацією знарядь лову.
  3. За виготовлення, продаж або зберігання заборонених знарядь лову штраф від 153 до 340 грн. з конфіскацією знарядь лову. За рекламу заборонених знарядь лову – штраф від 1700 до 4250грн.
  4. За торгівлю і покупку без передбачених законом документів – штраф від 510 до 1700 грн. з вилученням. Якщо біоресурс занесений в «Червону книгу» – штраф від 1700 до 3655грн.
  5. За грубі порушення передбачена кримінальна відповідальність – штраф від 1700 до 6800 грн. або позбавлення волі до 3 рік. з конфіскацією. Це буде покарання за браконьєрство.
Рибнагляд вилучає сітки у браконьєра.
Рибнагляд вилучає сітки у браконьєра.

Незважаючи на високі штрафи браконьєри продовжують займатися риболовлею в Україні.

Висновки

Підводячи підсумки, хочеться сподіватися, що з кожним роком наше рибне законодавство буде тільки поліпшуватися, а кількість браконьєрів буде зменшуватись. Але також варто відзначити, що протягом кількох останніх років все ж почалися активні дії в цій сфері, і рибнагляд проробляє величезну роботу борючись з браконьєрами, адже якщо ніхто не буде стежити за постійним і безконтрольним виловом, то це може змінити екосистему до невпізнання і привести до величезних проблем.

Автор: Владислав Левченко, колишній працівник зоопарку, екоактивісти, зоозахисники з 10 річним стажем
“Пишу про тварин, їх світ і життя”.

Читайте також

Тварини можуть передчувати землетруси – дослідження

Десять європейських вчених спільно провели дослідження на шести коровах, п’ятьох…

Читати повністю >

Уряд Канади заборонив імпорт цуценят з України після загибелі тварин у літаку МАУ

Влада Канади заборонила імпорт цуценят з України після того, як…

Читати повністю >

У Житомирі встановили поїлки для вуличних тварин

У Житомирі встановили поїлки для вуличних тварин, які потерпають від…

Читати повністю >
btn-up